спокій спокуси

з зимової голої яблуні
три яблука ще не впало
чи літо у них уявлене
чи просто осінь проспали

одне – золотисте й воскове
як тіло твоє прегоже
налите тугою кров'ю
плодом залишилося божим

прив'ялене друге й гіркаве
як мозок мій сточений червом –
йому мабуть просто цікаво
звисати на голому нерві

а третє мале зморшкувате
зелене мов давня спокуса
хтось прийде його зірвати
і разом всі три надкусить

(с) Юрко Іздрик